Поетична сторінка

МОНОЛОГ НЕБА

Я небо - бездонная высь голубая

Над речкой, над полем ржаным, над горой.

Случается, небом седьмым я бываю,

Как, впрочем, с овчинку бываю порой.

Я, может быть, самое главное чудо.

Я знаю, меня никакая гроза

Вовеки не сможет обрушить, покуда

Меня подпирают людские глаза.

Не рухну я наземь чугунною гирей,

Высокое люди во мне не убьют,

Пока хоть одна будет здравствовать в мире

Душа, где сумею найти я приют.

Я буду у ада выигрывать битвы

В мерцании ночи, в сиянии дня,

Пока благодарная чья-то молитва,

Как небо пречистое, входит в меня,

Пока отражаюсь в светящихся лицах,

Пока, хоть порой задыхаюсь во мгле,

Я, небо, под куполом Божьей десницы

Живу, горизонты даруя земле.

                                                               Юрий Каминский




КАЗКА ПРО ХМАРИНКУ
Жила-була в небі маленька Хмаринка,
Була як сніг біла, легка, мов пір`їнка.
Гралась із вітром, по небу літала,
На сонечку грілась, поволі зростала.

 А Хмара-матуся казала їй тихо:
"Гуляй ось тут поряд, бо трапиться лихо!"
І Хмара-татусь все у вуха торочить:
"Не бігай далеко!" Та й чути не хоче...

От якось одної погожої днини
Сталась пригода у тої Хмарини.
Вийшла у небо, погратись хотіла,
А тут подув вітер - вона полетіла...

Летілі над лісом, дивилась на поле,
Забула про все. Аж побачила море!
Хотіла вона тут назад повернутись,
Та тільки не знає, куди їй поткнутись.

Злякалась Хмаринка: "Ой, де ж наша хата?"
Не видно ні мами, немає і тата...
Закапали сльози з очей у дитини,
Пішов теплий дощ серед гожої днини.

Коли світить сонце і дощ накрапає,
То "курячим" люди його називають.
А мама із татом вже доньку шукали,
І крильми своїми півнеба вкривали.

Вдивлялися пильно, гукали до хати,
А людям доносились громів розкати.
Аж тут їх побачила Хмаронька-донька,
Назустріч побігла, плескала в долоньки.

Та тільки батьки не на жарт розгнівились,
Аж блискавки сипались, громи котились.
А потім на радощах всі обнялися
І щедрим дощем до людей пролилися...

Злились в ручаї, понеслися у море,
Там парою тихо здіймалися вгору.
Щаслива родина у небі збиралась,
І їхня історія знов починалась...
                                       Г.Тернова

СТОГОЛОСА ПІСНЯ
Народ багатий іменами
Героїв, що в знаменний час
Нам незалежність здобували
І гинули в бою за нас.

А пісня, пісня стоголоса...
У ній дзвенять ранкові роси,
І лине мова барвінкова,
Несе по світу рідне слово.

А сивочолі ветерани -
Герої, що на смерть стояли,
Всі ті, хто не прийшли з війни,
В серцях безсмертя здобули.

І рідна наша Україна
Відродиться із-під руїни,
І буде линуть звідусюди:
"Героям слава!" І салюти. 
                              А.Бойко
                                    8-Б ЗШ №15


Доброго ранку!
Доброго дня!
Доброго вечора - нині й щодня!
Хай не псується годинник на вежі!
Хай буде все на землі, як належить:
Сонце - як сонце, літо - як літо,
Дощик - як дощик, діти - як діти!
Кожному дому я щастя бажаю.
Маку - цвітіння,
Житу - врожаю,
Небові - миру,
Голубу - неба,
Кожній дитині - всього, що треба,
Хай усміхаються діти щодня.
Доброго ранку!
Доброго дня!
                                     Ірина Жиленко